[ ! ] версия для печати
На скільки ближче вони до Бога,
Коли лиш двох, удвох в тиші.
Схиливши на коліна ноги,
Прохають: "Господи, прийди."
Самітньо часом їм буває,
І слова нІкому сказать,
З душі їх - гімн Христу лунає,
А Він приходить потішать.
Тоді до Нього серце рветься,
Душа летить в небесну даль
І вірить, знає - Бог озветься,
Минуть тривога і печаль.
Розкаже Богу все, що має,
Подякує за дар життя,
"Не кинь мене, - ще попрохає, -
Дозволь йти разом в майбуття."
В молитві скаже про онуків,
Дітей, сусідів і братів,
Вона не видасть зайвих звуків,
Не скаже грізних і злих слів.
Вона живе й про добре дбає,
Живучи - людям віддає,
Бо вірить - в небі позбирає,
Те, що тут сіє - там пожне.
10/2015
Прочитано 1689 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Отзывы
читателей об этой статье
Написать отзыв
Форум
Отзывов пока не было. Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
www.4orU.org
- (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 -
, тел.: +38 068 478 92 77
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting