Не создавай себе кумира...
Ни Яхве с Буддой... ни Христа...
Всё преходяще* в этом мире,
Как вкусы яств на «Царском Пире»...
Вкусив одно - ищи другие...
Идущий лишь, осилит Путь -
К Заветным**... Новым Временам...
К энергиям... Заветным...
* - Максим Грек (ХVI век), который грек и переводил Евангелия с греческого,
перевёл, что «сидение Христа одесную (быть "Правой Рукой" в делах) Отца, не вечно, мимошедше…»
** - Заветным – согласно Завету…
7.02.14
И вот, Кумира сотворив,
Ты избираешь господина...
Но мудрость жизни говорит:
«Имеющий раба - врага имеет»...
Или же – «скотину»...
Предвидя то, Христос сказал:
«Не сотвори себе кумира»…
Нужды ни в «свиньях», ни в «рабах»
Нет у Отца... но лишь в Сынах,
Что будут править Миром...
…3… Не привязывайся страстно ни к предмету, ни к наслаждению, ни к человеку, так как это отдалит тебя от Бога, либо повредит тебе и твоему чувственному наслаждению, или введёт тебя в узы (плен).
Коль «имение» есть у тебя своё:
Пристрастья... учения... «..измы» и догмы,
Продай неразумным... и будешь свободным,
Дабы пойти... налегке... со Мной...
Лев Неф,
Севастополь, Россия
Лев Тимофеевич Нефёдочкин
О себе... и, через смысловую нагрузку, в свою меру - о каждом...
Вживую - я «бабник» и ёрник…
Смеюсь иногда в ситуациях спорных.
И чистого Слова - слуга и поборник,
Когда над душой издевается ёрник,
Лишая защиты её и опоры…
Продолжение здесь:
http://www.stihi.ru/2013/03/23/7954
*****************************************
* Неф - В архитектуре - часть Храма (Цельного)
Живу и работаю в Севастополе (49-26-13; +7(978)7023299 e-mail автора:levnef@yandex.ru сайт автора:http://www.stihi.ru/avtor/levnef (копировать в поиск)
Прочитано 7382 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
