Я опишу приваби літніх плес,
Протуберанці вибухів-ексцесів.
Я обійдуся без блідих словес.
Тлів довгий зачин.
Йду в театр експресій.
Змалюю вир ілюзій, тугу, жах,
Червоний кокон болю, плат розпуки.
Хай оминають мерехтливий дах
Безхліб`я, пандемії... Вмілі руки
Спочинуть на листочку-сповитку.
Ловлю крилатки, першосніг лапчастий.
Гризоти кондубасяться в кутку.
Збираю фабули…
Минаю пастку.
Хай буде дім – цитринна цитадель,
Захищена від смерчу, злив, оркану!
Я обійдуся без чужих ідей,
Побачу тло крізь призми і паркани.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Куст калины . - Николай Зимин Вечер . Тени . И не ясно
Все давно вокруг .
Но в душе моей прекрасно
У меня , мой друг ...
Потому что верю , знаю ,
Средь скорбей , тревог ,
В небеса , дорогу к раю ,
Мне укажет Бог ...
