Обида-долгий плен,
Хотя и без решеток,
Ты человек,ты тлен,
Погряз в своих заботах.
А тут обида.Хрясь.
Мне по любимой кости,
Натешилась я всласть,
Схожу я с нею в гости.
Соседке расскажу
Затем другой,что справа,
Теперь я не дружу,
Я оказалась права.
Но почему покой,
Покинул мою душу,
Сказала я, постой,
Не змеем ли укушена?
Меня Господь простил,
Была ли я достойна?
Он за меня сносил,
Плевки толпы и воинов.
Я свергну букву Я,
И сразу стану легкой,
Прости меня,Сестра,
Я будет теперь сносной.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Mир вам ! Bеликолепно, думаю будет многим назидательно читать.
Иван
2010-05-02 11:06:06
Пожалуйста, будь сносной!
Николай Тарасюк
2010-05-02 15:21:39
"Стану легкой"... Применительно к Дан.5:27 "Текел - ты взвешен на весах и найден очень легким".
================
Может, лучше переписать последний куплет:
Отвергну своё «Я»
И сердцу полегчает,
Прости меня, сестра,
Как и Господь прощает.
Поэзия : Осень - Сотниченко Андрей осень-не самая любимая пора,каюсь,но..и она прекрасна порой,если всмотреться:)А "золотая"?Ее по-настоящему ценишь,становясь постарше(сужу по себе).Золотая осень-просто супер!И опять же-какой "фонтан"красок и цвета,и опять же-хвала Создателю!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
