Анжелика Ткачук,
Симферополь, Украина
Анжелика Ткачук родилась 29 сентября 1971 года в Украине, в селе Новоселица Кельменецкого района Черновицкой области. С 1973 года живёт в г. Симферополь. В 1993 году окончила СГУ им. М. В. Фрунзе (ныне ТНУ им. В. И. Вернадского), филологический факультет. Несколько лет работала в школе учителем русского языка и литературы. В последнее время занимается литературной деятельностью. По мировоззрению ― христианка. Член Союза Христианских Писателей Украины. Автор поэтического сборника «Песня сердца», изданного в 2006 году, а также книг «Судьба Кристины», «Венец творения». Произведения Анжелики Ткачук опубликованы в журналах "Склянка Часу*Zeitglas", «Тропинка», в газете «Нью–Йорк–православный».
Цель жизни человека — не забыть в себе образ Божий. А задача литератора — пробуждать людские души, дать возможность им услышать волю Бога. Его обязанность — говорить людям о главном: об отношениях с Богом, то есть об ответственности человеческого существования моральным нормам, нести людям свет Божьих заповедей и побуждать к философским раздумьям. Я безмерно рада, что Бог дал мне возможность славить Его имя в стихах и прозе. e-mail автора:atkahuk@yandex.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 11911 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
